КОРОТКА ФОРМА ОПИСУ ПРОЕКТУ
1.Назва проекту: «Туристична Хмельниччина».
2.Назва ВНЗ,
факультету ТНПУ ім. В.Гнатюка, фізмат.
3.ПІБ та контактна інформація автора: (Гладкий Роман
Богданович, ТНПУ ім. В.Гнатюка, тел.: 096 07 54 919).
4.Географія проекту (усе
місто, район, мікрорайон, квартал, будинок тощо): територія всієї
Хмельницької області.
5.Цілі і задачі проекту (основні завдання, спрямування та заходи проекту): ознайомити туристів
з туристичними пам’ятками Хмельницької області – культурними, природними, рекреаційними та
історичними об’єктами.
6.Короткий зміст проекту: Хмельницька область відзначається не
високим рівнем розвитку туризму. Тому дослідження спрямоване на популяризацію
туристичної привабливості області.
7.Терміни виконання проекту – 1 місяць.
8. Особливості
проекту (інноваційність, унікальність проекту): Цей тур відзначається масштабністю, і
унікальність його в тому, що він охоплює мандрівку територією всієї області, а
також найкраще відображає туристичні багатства області.
9.Критерії ефективності проекту:
високий
cкоріше
високий
середній
нижче
середнього
низький
Поділля - край одвіку прикордонний, а тому толерантний. Яскравий приклад тому - Хмельниччина, яка нині є зразком мирного співіснування різних народів. Тут віками пліч-о-пліч жили українці й поляки, євреї й татари, росіяни і німці. Тут тихо сусідять між собою церкви, костели, синагоги й кірхи. І на строжі цієї мирної ідилії стоять фортеці. Надто ласим був цей шматок землі для чужинців, надто часто вони мріяли стати тут господарями. Тому по всій території області розкидані сірі велетні-охоронці: замки в Сатанові, Жванці, Старокостянтинові, Летичеві, Меджибожі, Ізяславі. Проте пальма першості, безумовно, належить Старій Фортеці в Кам’янці-Подільському.
М’який клімат і повноводні ріки Поділля приваблюють сюди любителів відпочинку на природі. Тож ласкаво просимо до майже раю!
Місто імені гетьмана
Якщо піднятися на пагорб, де височіє телевізійна вежа, увесь Хмельницький - столиця області, - лежатиме як на долоні. Квартали висоток сусідять з одноповерховими забудовами, мости з’єднують береги Західного Бугу, а по околицях сяють топазами невеличкі озерця.Дивно, але факт: гетьман Богдан Хмельницький, який “позичив” місту своє прізвище, ніколи тут не бував. Попри це, хмельничани поставили йому аж два монументи. Біля філармонії (вул. Гагаріна, 7) Хмельницький гарцює на мускулистому коні, а неподалік залізничного вокзалу (вул. Проскурівська, 92) зустрічає гостей міста з булавою!
Центр Хмельниччини вперше згадується в літописах 1493 року як село Проскурів. Завдяки вигідному розміщенню на перетині торговельних шляхів у 1946 р. воно стає центром тоді ще Кам’янець-Подільської області (Хмельницькою вона стала в 1954 р.).Хмельницькому довго довелося доводити, що він заслужив на обласний статус не лише завдяки значному залізничному вузлу. Зараз у цьому місті неможливо впізнати Проскурів 1880-х, описаний Олександром Купріним у повісті “Поєдинок“. А допоміг йому… ринок, добре відомий в Україні та за її межами. Хмельницький, що не мав ані архітектурних пам’яток, ані значної промисловості, вирішив поставити на “карту” торгівлі. І виграв! Важко знайти інше поселення, яке б так розквітло за останнє десятиліття. У місті з’явилися готелі, кафе та ресторани на будь-який смак. А ще музично-драматичний театр ім. Петровського (вул. Соборна, 60), театр ляльок “Дивень” (вул. Проскурівська, 46) та Краєзнавчий музей (вул. Грушевського, 68).
На жаль, більшість давніх пам’яток міста знищила пожежа 1822 р. Найстаріша зі вцілілих споруд Хмельницького - церква 1837 р. Зате на території приміського села Ружичанка археологи знайшли поселення трипільської культури, а в передмісті Лезневого (мікрорайон Хмельницького) - предмети побуту середини ХІІІ ст.
Давня столиця Поділля
Для багатьох гостей Хмельниччини пунк призначення номер один - Кам’янець-Подільський, древня столиця краю. Місто займає третє місце у країні за кількістю архітектурних пам’яток, яких тут більше ста! Найвідоміша з них, що стала символом та візитівкою поселення, - Кам’янець-Подільська фортеця XIV ст. Своєрідною фортецею було колись і саме місто. Вірменський бастіон та міська брама біля Турецького мосту (одного з найстаріших у Східній Європі), Різницька й Кравецька башти - ось неповний перелік фортифікацій Кам’янця.
Інша унікальна споруда міста - Петропавлівська катедра. Це ренесансний храм зі статуєю Мадонни на вершечку турецького мінарету. Парадоксальне поєднання непоєднуваного! Упродовж 1672-1699 рр. містом правили турки, які й перетворили християнські святині Кам’янця на мечеті. Наступна - польська влада, - залишила архітектурні східні віяння, але встановила на верхівці статую Богородиці.
Мальовнича природа:
Дещо із презентації
